Типи політичної участі

Поклад від рівня залучення громадян в політику, всі типи політичної участі діляться на акти високогота низько залучення. Акті низькоїзалученості передбачають мінімальну активність і базуються на виконанні людьми своїхгромадянських обов’язків: голосування на виборах, доля в соціологічних опитуваннях, що трактується як інформативна доля Акті високої залученостіпотребують значних психологічних, фізичних, економічних зусиль і виявляютьсяв участі в демонстраціях, активній партійно - політичній роботі та ін.

По вартовомукритерію політична доля поділяється на постійну, тобто громадянин всягодина намагається проявляти собі як активний учасник політичних відносин і епізодичну, тобто громадянин поводити собі як «Людіна політична» від випадку до випадку. По характеру політичної участіприйнято виділяти автономну ( вільну )імобілізаційну доля(примусова). Деручи форма характерна для громадян які добровільно приймають доля в політиці для представлення і відстоювання своїх особистих або групових інтересів. Про мобілізаційну долю можна говорити тоді, коли громадянин приймає долю в політиці під впливом певнихстимулів (гроші, продукти, посади та ін.)

Політічна доля і політична недоля – це дві форми політичної поведінки людини, якізалежать не тільки від об’єктивних факторів, а й від суб’єктивних характеристик особистості. Завжді слідпам’ятати, що політична доля - це виявлення людиною свого відношення до політичної системи. Віборчі кампанії в Україні демонструють достатньовисокий рівень активності громадян,що свідчить про бажання народові Україні взяти на собі відповідальність за майбутнє держави. Але в умовах трансформації політичної системи Україні особливо актуальною залишається проблема підвищення компетентності політичної участі громадян, щоб запобігти прямому маніпулюванню та впливу «чорних технологій».

МотіваціяСучасна політологіяпроблемумотиваціїполітичноїдіяльностіособини розглядає комплексно, спираючись на різноманітність потреб та інтересів людини: соціально-економічного і цінносно - ідеологічного характеру, особливостіпсихологічні та біологічні, а також враховується освіта, стати, вік, темперамент худо. Так дослідження американських вчених визначили суттєву залежність між соціально - економічним статусом індивіда та його політичною активністю: громадяни з більш високими доходами, більш високою освітою і престижною професією виявили значно більшу готовність до політичної активності, ніж бідні і мало освічені. Амеріканський політолог С. ВЕРБА сформулював так звану модель політичної участі: чим вище соціально - економічний статус, тим вище вірогідність політичної участі.

Середрізноманіттямотивівполітичноїдіяльностіособининайзначущимивважаються ідеологічні, нормативні та рольові.

Ідеологічний мотивозначаєщоособабере доля в політичномужитті, поділяючипевні ідеологічні принципи.

Нормативна мотивація пов’язаназправилами,якіприписує нормативно - правовапідсистема суспільства. У такому випадку політична діяльність завжди легітимна.

Статусний - рольовий мотивпов’язаний з соціальним станом і власною самооцінкоюособини.